Михайлівський Золотоверхий собор — основна історична пам’ятка Києва, найпопулярніше туристичне місце та головна святиня УПЦ. Вперше назва Михайлівського Золотоверхого собору буда зафіксована у літописах у 1108 р., де вказується, що князь Святополк-Михаїл заклав храм на честь святого Архистратига Михаїла. З тих пір він став головною київської святинею. При будівництві храму била використана техніка «мішаної кладки», оскільки одночасно вирисували цеглу-плінфу та каміння. Його інтер’єри буди оздоблені дорогими матеріалами із використанням мармуру. Стіни прикрашали дорогі мозаїки та ікони.
ХІІІ-ХІV ст. стали руйнівними для собору через напади монголо-татар. Лише з XVII-XVIII ст. він почав відновлюватись, доповнюватись новими цінностями, що були надані українськими гетьманами. Так, у 1718 р., за власні кошти Богдана Хмельницького було придбано позолоту для відновлення куполів. Іван Мазепа для зберігання мощей святої мучениці Варвари подарував срібний ящик, а гетьман Павло Скоропадський замінив іконостас.
Під час правління більшовицької влади собор було розграбовано, а у 1937 р. його підірвали через те, що, на думку влади, він не мав ніякої цінності. Лише після здобуття Україною незалежності собор було відновлено, а його мозаїки повернені з Росії.
Цікаві факти:
- Назва собору походить від обробки куполів справжнім золотом, яку вперше використали у церковному зодчестві.
- Витончені яскраві мозаїки собору свідчать проте, що на момент оздоблення храму на Київській Русі вже існувала власна художня школа.
- За часи другої світової війни частина фресок храму була вивезена до Німеччини, а звідти потрапила до Ермітажу Санкт-Петербургу, які лише у 2004 р. повернули до України.