Олександрійський парк було створено у 1793 р. Його названо на честь дружини гетьмана Франциска-Ксаверія Браницького — Олександри. Вона з самого початку вирішила, що цей парк буде максимально наближеним до звичайної природи, що тут не буде пафосних скульптур, штучних оранжерей. Зараз у парку площею 297 га знаходиться 25 водоймищ, понад 2500 видів рослин, які привозили з різних куточків світу: Японії, Китаю, Польщі, Південної Америки.
Вся територія парку розділена декількома алеями, що прикрашають різноманітні скульптури та парковими пам’ятками архітектури. Тут можна побачити «Китайський» місток, сфотографуватись на фоні «Романтичних» руїн, перевірити магію звукового лунання у колонаді «Відлуння».
Цікаві факти:
- З самого початку Олександра Барницька планувала побудувати у парку мавзолей на честь Г. Потьомкіна, зробивши його домінантою при плануванні ландшафтного дизайну території. Але з приходом до влади Павла І, Барницькі втратили свою вагу при дворі, тому відмовились від такої ідеї.
- Архітектор генерального плану забудови парку — Мюффо.
- У парку був чавунний пам’ятник, який господарі встановили на честь свого садівника Августа Енца. Він пропрацював у Барницьких 54 роки.
- Занепад парку почався у 1861 р. з відміною кріпосницького права.
- Олександрійський парк став заповідною зоною лише в 1922 р. З тих пір припинилось його постійне руйнування.
Порада:
Перед тим як здійснювати прогулянку парком, варто поблизу входу сфотографувати стенд із плануванням територій. У парку практично немає путівників чи табличок з написами, які надалі допоможуть зорієнтуватись та вивести до потрібної пам’ятки чи місця відпочинку.