Свято-Варваринський жіночий монастир (колишній монастир кармеліток) являє собою цілий комплекс споруд, які з’явились тут протягом XVII-XVIII століть. Враховуючи різну дату будівництва, ще й досі триває суперечка, ким був заснований монастир — Анастасією Чернецькою чи княгинею Теофілією-Людвигою Любомирською.
Фото з сайту zabytki.in.ua
На території монастиря знаходились не лише монастирський корпус та костел, але й все необхідне для проживання: пасовисько для худоби, сад та город. Після того, як територію монастиря у 1890 р. передали Хрестовоздвиженській пустині, більшість будівель зазнали нищівної руйнації. Монашки, покидаючи комплекс, знищили в будівлях все, що можна було зруйнувати: підлогу, вікна, грубки, всі речі. Проте швидкими темпами все було оновлено. З тих пір кармелітовський монастир відходив у володіння не лише православному відомству, але й католицьким ченцям. З приходом радянської влади приміщення монастиря перестали використовувати за призначенням. Лише в 2004 р. їх віддали під жіночий Свято-Варваринський монастир та хоспіс.
